Незареєстрована діяльність. 5 речей, які ви повинні знати

1.У чому полягає незареєстрована діяльність?

Незареєстрована діяльність визначена ст. 5 Закону про підприємців від 6 березня 2018 р. (див. Збірник законодавчих актів від 2021 р., п. 162, 2105; від 2022 р., п. 24, 974, 1570). Це діяльність, яку здійснює фізична особа, дохід якої від цієї діяльності не перевищує 50% мінімальної заробітної плати за будь-який місяць. Наприклад, у 2022 році такий дохід має бути не вищий за 1505 злотих на місяць. Таку діяльність не потрібно реєструвати в Центральному реєстрі та відомостях про господарську діяльність (CEIDG).

2. Умови провадження незареєстрованої діяльності

Умови, які належить виконати, щоб мати змогу виконувати незареєстровану діяльність, включають насамперед зазначений вище граничний обсяг прибутку. Слід підкреслити, що законодавцем вжито термін «прибуток», а не «дохід», тому що йдеться про чисту вартість отриманих сум – тобто вартість без зменшення цієї суми на оподатковувані витрати (хоча таке право існує з точки зору оподаткування) та без урахування ПДВ (за умови його нарахування).

Важливо, що прибутком також вважаються суми, які мають бути сплачені особі, яка веде незареєстровану діяльність, навіть якщо вона фактично їх не отримала. Приклад: пані Марія виконує незареєстровану діяльність. 3 вересня 2022 року вона уклала договір на продаж фігурок ручної роботи на суму 1000 злотих. Пані Марія домовилася з клієнтом, що гроші будуть перераховані на її рахунок протягом 7 днів з моменту отримання фігурок клієнтом. Клієнт забрав фігурки 12 вересня, тож кінцевий термін оплати був 19 вересня, але замовник не сплатив обумовлену суму. Попри відсутність оплати пані Марія має зазначити суму 1000 злотих як прибуток за вересень для цілей визначення прибутку від незареєстрованої діяльності.

Договір доручення (umowa zlecenia) — що це, і що він має включати?

Додатковою умовою для здійснення незареєстрованої діяльності є відсутність виконання попередньої підприємницької діяльності протягом 60 місяців до початку незареєстрованої діяльності. Цей період не включає господарську діяльність за кордоном.

Особи, які бажають вести незареєстровану діяльність, не можуть її виконувати в рамках простого товариства.
Незареєстровану діяльність також не можна здійснювати у сферах, які потребують отримання ліцензії, дозволу чи внесення до реєстру регульованої діяльності, наприклад, у галузі детективних послуг, охорони людей чи майна, збирання відходів, продажу алкоголю, організації туристичних заходів, медичної діяльності, працевлаштування (в т.ч. керування агенцією тимчасового працевлаштування), ведення обмінного пункту, ведення СТО.

Варто зазначити, що ведення незареєстрованої діяльності дозволяє зберегти статус безробітного лише за умови укладення безробітним договорів купівлі-продажу з контрагентами. В іншому випадку, наприклад, коли укладаються договори про надання послуг, такі як договір доручення чи агентський договір, статус безробітного, який укладає такий договір у рамках незареєстрованої діяльності, втрачається.

У разі перевищення граничного розміру прибутку особа, яка провадить незареєстровану діяльність, зобов’язана заявити про цю діяльність як господарську до Центрального реєстру та відомостей про господарську діяльність протягом 7 календарних днів з дня перевищення ліміту.

3. Внески на соціальне та медичне страхування

Однією з переваг, пов’язаних зі здійсненням незареєстрованої діяльності, є звільнення від обов’язку сплати внесків на соціальне та медичне страхування. Однак варто зазначити, що якщо єдиним джерелом доходу є незареєстрована діяльність, в рамках якої укладаються договори доручення (пол. umowa zlecenie), то такі договори передбачають сплачення внесків як на соціальне, так і на медичне страхування. Проте, якщо особа, яка займається незареєстрованою діяльністю, одночасно працевлаштована на підставі трудового договору (пол. umowa o pracę), за яким вона отримує принаймні мінімальну заробітну плату, то укладення договорів доручення в рамках незареєстрованої діяльності не підлягає обов’язковому соціальнoму чи медичному страхуванню. Такої проблеми не виникає у випадку укладення договорів підряду (пол. umowa o dzieło), оскільки вони не підлягають соціальному чи медичному страхуванню.

4. Оподаткування незареєстрованої діяльності

Ще однією перевагою незареєстрованої діяльності є відсутність необхідності сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток, що вимагається в рамках звичайної господарської діяльності.
Однак це не означає, що прибуток (доxід), отриманий від незареєстрованої діяльності, звільнений від оподаткування. За шкалою оподаткування такий дохід оподатковується за ставкою 12% та має бути зазначений у графі 9 пункту Е.1 податкової декларації PIT-36 «Незареєстрована діяльність, зазначена у ст. 20 параграф 1ба Закону».
Нарешті, особи, які здійснюють незареєстровану діяльність, зобов’язані вести спрощений облік продажів. Записи про продажі можна робити на папері або в електронному вигляді (наприклад, в електронній таблиці Excel). Такий облік повинен забезпечувати можливість стеження за розміром прибутку. Рекомендується, щоб спрощені записи про продаж містили:

• порядковий номер;
• дату продажу;
• вартість продажу;
• сукупну вартість продажів.

Що стосується ПДВ, то особи, які здійснюють незареєстровану діяльність, зазвичай можуть користатися так званими пільгами для малих підприємств. Вони полягають у звільненні від обов’язку обчислення та реєстрації ПДВ, якщо вартість продажу в попередньому році не перевищувала 200 000 злотих. злотих і якщо вартість продажу не перевищить цю суму в поточному році. Проте варто зазначити, що з цієї пільги не можуть скористатися, наприклад, особи, які займаються ювелірними виробами, юридичною діяльністю або діяльністю, пов’язаною з продажем автомобільних запчастин чи тютюнових виробів.

Особи, які провадять незареєстровану діяльність, також не зобов’язані мати касовий апарат, якщо їхня діяльність виконується на користь фізичних осіб або фермерів-одноосібників, і якщо сума обороту, отримана від діяльності на користь цих осіб, не перевищила 20 тис. злотих ні у попередньому, ні у поточному році (рахуються окремо). Проте і у цьому випадку звільнення від обов’язку мати касовий апарат не поширюється, наприклад, на перукарські, косметичні, косметологічні послуги, на продаж запчастин до автомобільних двигунів, ремонт автотранспорту, на ресторанне господарство тощо.

5. Перевірки з боку державних установ

Незареєстрована діяльність підлягає перевіркам з боку податкової служби, санепідстанції, голови Управління захисту персональних даних, голови Управління з питань конкуренції та захисту прав споживачів тощо.

Стаття написана завдяки співпраці з Канцелярією Фрончик і Партнери.